Захід організовано Запорізькою обласною туристичною асоціацією спільно з Всеукраїнською асоціацією гідів та за підтримки ДП «Навчально-консультаційний центр по туризму" Міністерства культури України, під патронатом Департаменту туризму та курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
В роботі круглого столу «Тенденції розвитку туризму: тренди, бренди та основні напрямки роботи гідів» прийняли участь представники Запорізької обласної організації спілки Національної краєзнавців України: голова – Денисенко Олена Володимирівна та голова комісії з туристичного краєзнавства, Почесний голова Запорізької обласної туристичної асоціації – Брацило Людмила Федорівна.
Спікер круглого столу - Яніна Гаврилова - директор ДП «Навчально- консультаційний центр по туризму", голова Правління Всеукраїнської асоціації гідів.
У своєму виступі вона особливо наголосила на тих змінах, які зараз відбуваються у сфері регулювання туристичної діяльності.
У співпраці зі спеціалізованою агенцією ООН із туризму –Всесвітньою туристичною організацією ЮНВТО (UNWTO – United Nations World Tourism Organization) – Департамент туризму та курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України провели конференцію «Брендинг дестинацій: запорука побудови успішної репутації», участь в якій взяли генеральний секретар ЮНВТО Талеб Ріфаї, міжнародні та вітчизняні експерти з маркетингу та брендингу територій, працівники міністерств, місцевих державних адміністрацій, місцевих рад туристичних міст та регіонів, міських та регіональних туристичних асоціацій, науковці, представники провідних глобальних компаній Google, Tripadvisor, Amadeus, Acrobator, Postmen, Minube.
Цей захід засвідчив консолідацію зусиль держави, місцевих громад, туристичного бізнесу, громадських організацій навколо ідеї розвитку туризму в Україні як перспективної галузі, задекларував підтримку міжнародними туристичними організаціями процесу реформ туристичної індустрії в Україні та окреслив дороговкази для галузі на найближчу перспективу.
Важливим месиджем, який пролунав на конференції з боку урядових установ,– виокремлення туризму як пріоритетну галузь економіки та реальна підтримка державою реформ у туристичній індустрії. Серед них:
- Необхідність затвердження проекту Стратегії розвитку туризму і курортів в Україні на 2016 – 2020 рр. (далі – Стратегія), що дозволить визначити та реалізувати ключові напрями розвитку туризму в країні на найближчі чотири роки. Для цього потрібно провести світоглядні та суспільно-економічні зміни серед місцевих органів влади, громад і бізнесу. За умов ухвалення документа у 2017 р. є надія, що туризм отримає близько 32 млн грн на реалізацію Стратегії.
- Розробка та затвердження місцевих програм розвитку туризму, наповнення їх коштами місцевих бюджетів, благодійних та спонсорських внесків. Такий досвід хоча і не всюди, однак вже використовується в Україні, а тому потребує поширення та популяризації.
- Реалізація правового механізму державного регулювання туризму на основі приведення його у відповідність до міжнародних правових норм, стандартів, трендів. У цьому контексті важливими є законотворчі ініціативи, які реалізуються підкомітетом з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Верховної Ради України, особливо після проведення парламентських слухань від 6 квітня 2016 р., присвячених питанням розвитку галузі.
- Впровадження практики бюджетного фінансування вітчизняної туристичної індустрії через реалізацію загальнодержавних та місцевих програм розвитку туризму. Залучення до формування цих бюджетів усіх можливих гравців та учасників туристичного ринку. Тісна міжгалузева та міжсекторальна співпраця.
- Активна державна підтримка промоції України як туристичної держави серед іноземних туристів та просування бренд-месиджів «Україна – країна приваблива та безпечна для туризму». Популяризація серед співвітчизників патріотичних світоглядних позицій необхідності подорожей рідною країною.
- Створення мережі регіональних туристичних брендів як одного з основних ідентифікаторів туристичної промоції території. Використання громадської думки для залучення до процесу просування брендів фахівців із використанням кращого міжнародного досвіду.
- Лібералізація візового режиму для іноземних туристів як індикатор зростання туристичних потоків до України, що сприятиме формуванню позитивного туристичного іміджу країни, зростанню валютних надходжень до бюджету.
- Здійснення систематичної роботи щодо збору релевантної туристичної інформації про туристичні ресурси України, заклади, що формують та реалізують комплексну туристичну послугу, партнерів туристичного бізнесу; продукування бази даних про в’їзні, виїзні та внутрішні туристичні потоки, виявлення чинників, що впливають/перешкоджають поширенню туристичної інформації про Україну.
- Створення ефективної моделі публічно-приватного партнерства в туризмі із залученням провідних гравців туристичного бізнесу, місцевих громад, державних інституцій, наукових спільнот тощо.
Створення Національної туристичної організації як структури, що об’єднуватиме юридичних осіб публічного і приватного права та функціонуватиме на засадах державно-приватного партнерства; постійне розширення мережі та кола її учасників.
Кульмінаційною точкою роботи форуму стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння у сфері туризму та курортів між регіональними асоціаціями провідних туристичних регіонів та міст України як платформи для створення Національної туристичної організації (далі – НТО).
Серед підписантів меморандуму – представники громадських організацій Києва, Львова, Одеси, Рівного, Харкова, Херсона, а також Івано-Франківщини, Закарпаття, Запоріжжя, Тернопілля. Документ є відкритою декларацією про наміри туристичних асоціацій українських регіонів та міст на засадах публічно-приватного партнерства активно сприяти розвитку туризму в Україні задля правової, фінансової, маркетингової, інституційної, освітньої підтримки вітчизняної туристичної індустрії.
Держава теж робить кроки на зустрічь туристичній спільноті.
У результаті плідної співпраці технічного комітету зі стандартизації ТК 118 «Послуги торгівлі, ресторанного господарства, туристичні та виставкові» (функції секретаріату виконує Київський національний торговельно-економічний університет), Департаменту туризму та курортів Мінекономрозвитку та Українського Агентства зі Стандартизації з 01 вересня 2016 року в сфері туризму набувають чинності 11 національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими нормативними документами (накази ДП «УкрНДНЦ» – № 236 від 11.08.2016 та № 243 від 22.08.2016):
ДСТУ ISO 13009:2016 «Туризм та пов’язані з ним послуги. Вимоги та рекомендації з експлуатації пляжу» (ISO 13009:2015, IDT);
ДСТУ ISO 13687:2016 «Туризм та пов’язані з ним послуги. Яхт-гавані. Мінімальні вимоги» (ISO 13687:2014, IDT);
ДСТУ ISO 13810:2016 «Туристичні послуги. Промисловий туризм. Надання послуг» (ISO 13810:2015, IDT);
ДСТУ ISO/TS 13811:2016 «Туризм та пов’язані з ним послуги. Інструкція з розроблення екологічних специфікацій щодо розміщення закладів» (ISO/TS 13811:2015, IDT);
ДСТУ ISO 14785:2016 «Офіси туристичні інформаційні. Туристична інформація щодо послуг з приймання туристів» (ISO 14785:2014, IDT);
ДСТУ ISO 17680:2016 «Туризм та пов’язані з ним послуги. Таласотерапія. Вимоги до послуг» (ISO 17680:2015, IDT);
ДСТУ ISO 18065:2016 «Туризм та пов’язані з ним послуги. Туристичні послуги, що надають на природоохоронних територіях. Вимоги» (ISO 18065:2015, IDT);
ДСТУ EN 15565:2016 «Туристичні послуги. Вимоги до професійної підготовки та кваліфікаційних програм для гідів» (EN 15565:2008, IDT);
ДСТУ ISO 21101:2016 «Туризм пригодницький. Системи менеджменту безпеки. Вимоги» (ISO 21101:2014, IDT);
ДСТУ ISO/TR 21102:2016 «Туризм пригодницький. Лідери. Особиста компетентність» (ISO/TR 21102:2013, IDT);
ДСТУ ISO 21103:2016 «Туризм пригодницький. Інформація для учасників» (ISO 21103:2014, IDT).
Впровадження зазначених стандартів є актуальним напрямом становлення національної системи технічного регулювання у сфері туризму і безперечно сприятиме підвищенню якості та конкурентоспроможності національного туристичного продукту.
Write a comment